Залюблений у рідні пороги

Волинь – древня земля, оспівана в легендах і піснях, вбрана в зелені оксамити лісів і намисто з озерних перлин, прославлена людьми, що народилися на ній. Саме розміщення (межування на півночі – з Білоруссю, на заході – з Польщею, на півдні – із Львівською, на сході – Рівненською областями) окреслило їй долю цікаву, складну й тернисту.

Як і людям, народженим на ній. Ця земля подарувала світу математика Михайла Кравчука, східнознавця Агатангела Кримського, політолога В’ячеслава Липинського, композитора Ігоря Стравінського, поета Олександра Богачука. І нашого сучасника – педагога, науковця, дидакта і системника – Івана Малафіїка, який гідний продовжити цей славний перелік імен.
«Вас дала нам Любешівщина, Ви дали Любешівщині сотні нас, кого зарядили незгасною іскрою напрочуд скромного і великого працелюбства та людинолюбства», – написала у своєму листі учениця Івана Васильовича Фросина Горщар у 1986 році. Від того часу мало що змінилося. Скромність і вроджена селянська невгамовність до праці – одвічні супутниці життєвого шляху Івана Васильовича, що увінчаний 22-річним стажем роботи в загальноосвітній школі (починаючи від учителя фізики Любешівської середньої школи Любешівського району Волинської області й закінчуючи посадою директора в цій же школі), 24-річним стажем роботи у вищій школі (на посаді викладача, завідувача кафедри педагогіки Рівненського державного педагогічного інституту, нині кафедри загальної і соціальної педагогіки та акмеології Рівненського державного гуманітарного університету; професора, доктора педагогічних наук, голови вченої спеціалізованої ради із захисту кандидатських дисертацій із теорії та історії педагогіки на базі вищезазначеного університету).
Іван Васильович – автор численного (близько 150 праць) науково-методичного доробку для вчителів фізики, студентів і педагогів; розробник й упровадник у практику роботи шкіл Рівненщини системно-розвивального навчання і 12-бальної шкали оцінювання навчальних досягнень учнів ще в 1995–2000 роках; автор відомого у всеукраїнському масштабі навчального посібника для студентів педагогічних спеціальностей і вчителів «Дидактика». Іван Васильович плідно співпрацює з кращими педагогічними колективами шкіл області, зокрема – Рівненської гуманітарної гімназії. Він – відмінник народної освіти, неодноразово нагороджувався Почесними грамотами за сумлінне виконання службових обов’язків та пропаганду педагогічних знань, за заслуги в підготовці педагогічних кадрів. Серед науковців України за Іваном Васильовичем закріпилася слава висококваліфікованого спеціаліста з дидактики, принципового та вимогливого, водночас доброзичливого й уважного керівника і викладача.
…Чого треба людині для щастя? Родину, хлібину і рідну землю під ногами. Іван Васильович гордиться двома синами, трьома онуками, своїми книгами і викладачами кафедри, яку очолює майже чверть століття. Він – багатогранна особистість, умілий організатор, добрий господар і Вчитель, якому вдячні тисячі учнів та студентів, колег на освітянській ниві.
Ми вклоняємося рідній Волині (що історично поєднала у собі теперішні Волинську та Рівненську області), яка так багата на щедрих душею і рясних талантами людей. Як багата й осіння пора, якою нині зустрічає Іван Васильович свій урожайний 70-літній ювілей.
Дорогий Іване Васильовичу! Хай щедро вам сіється, плідно жнеться та довго ходиться рідною землею ще многії і благії літа!
З глибокою повагою і великою вдячністю до Вас – усі, кого звела Волинь із Вами.

старший викладач кафедри
загальної і соціальної педагогіки
та акмеології Оксенюк О.В.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>