Івану Васильовичу Малафіїку з нагоди 70-річчя присвячується

Я тобі сповідаюсь синівно край шляху,
Опираючись серцем у землю святу.
Подаруй мені, Боже, козацьку відвагу,
Через терни йдучи, осягати мету.Де стежини мої? Де?..
З українського поля.
Там – на обрії – йде
Сивим кленом й моя, мамо, доля.
Бродить нині туман за моїми плечима,
А я прагну води, я спішу на ріку.
Скільки лиха стерпів і наруги отримав,
Але підлим ніколи не був на віку.
Де стежини мої? З українського поля.
Де мої кілометри? Ніяк не злічу.
Я дивлюся у далеч, де мамина доля,
Сивим кленом стаю на вітрах – не змовчу.
Де стежини мої? Де?..
З українського поля.
Там – на обрії – йде
Сивим кленом й моя, мамо, доля…

П. Мах

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>